Сталь корозійно-стійка кислотостійка (харчова нержавіюча сталь)

Нержавіюча сталь (корозійностійкі сталі, в простолюдді «нержавійка») — легована сталь, стійка до корозії в атмосфері і агресивних середовищах.

У 1913 році Гаррі Бреарлі[en] (англ. Harry Brearley), експериментував з різними видами і властивостями сплавів, виявив здатність сталі з високим вмістом хрому чинити опір кислотної корозії. Нержавіючі сталі ділять на три групи:

1. Корозійностійкі сталі — від них вимагається стійкість до корозії в нескладних промислових і побутових умовах (з них можна виготовляти деталі обладнання для нафтової, легкої, машинобудівної промисловості, хірургічні інструменти, побутову нержавіючий посуд і тару).
2. Жаростійкі сталі — від них вимагається жаростійкість — тобто стійкість до корозії при високих температурах в сильно агресивних середовищах (напр. на хімічних заводах).
3. Жароміцні сталі — від них вимагається жароміцність — то є хороша механічна міцність при високих температурах.